Союз визволення України (СВУ)
Союз визволення України (СВУ) — політична організація емігрантів із Наддніпрянської України, що виникла 14.8.1914 у Львові. З вересня 1914 до 1918 діяла у Відні. Керуюче ядро СВУ складалося з провідних лідерів Революційної української партії, Української соціал-демократичної робітничої партії, “Спілки”, які в роки столипінської реакції емігрували з Підросійської України. Діяльність СВУ організовувала президія у складі Д. Донцова, В. Дорошенка, А. Жука, М. Меленевського, О. Скоропис-Йолтуховсь-кого. У серпні-вересні 1914 СВУ опублікував свої програмні документи — “Наша платформа”, відозви “До українського народу”, “До громадської думки Європи”, а також звернення до болгар, турків, румунів, шведів і чехів. У них підкреслювалося, що СВУ, представляючи інтереси українців Російської імперії, виступає оборонцем їхніх політичних і соціально-економічних інтересів і своєю головною метою ставить побудову Української держави. Створення Української самостійної держави діячі СВУ пов’язували з воєнною поразкою Росії у Першій світовій війні. У документі “Наша платформа” відзначалося, що “об’єктивна історична конечність вимагає, щоб між Західною Європою і Московщиною повстала самостійна Українська держава”. СВУ розгорнув широку інформаційну і дипломатичну діяльність у державах Четверного союзу і в деяких нейтральних європейських країнах, спрямовану на визволення України з-під гніту російського царизму. Центральним друкованим органом організації був щотижневик “Вісник Союзу визволення України” (виходив у Відні 1915-18; з 1918- “Вісник політики, літератури й життя”; ред. В. Дорошенко, А. Жук, М. Возняк). Програмні документи та інформаційні матеріали про різні сторони національного життя українського народу поширювалися також через іноземні періодичні видання, зокрема, “Ukrainische Nachrichten”, “La Revue Ukrainienne”. Розповсюдженню відомостей про Україну сприяли окремі видання СВУ англійською, французькою, шведською, болгарською, хорватською, чеською, турецькою мовами і окремих праць М. Грушевського, С. Рудницького, М. Возняка, Д. Донцова, Ф. Вовка, К. Левицького та ін. СВУ мав своїх повноважних представників у ряді європейських країн. Популяризували ідеї української державності і вели переговори на її підтримку в Туреччині — М. Меленевський, Болгарії — Л. Ганкевич, Італії — О. Семенов, Швеції і Норвегії — О. Назарук, в Німеччині — О. Скоропис-Йолтуховський. СВУ в захисті інтересів України тісно співпрацював з галицькими політичними організаціями — Головною українською радою, а з 1915 — Загальною українською радою (членами ЗУР були В. Дорошенко, М. Меленевський, О. Скоропис-Йолтуховський).
С. Мовчан (Львів).
І.
З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії
України. У 3-х т.
http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm
— это… Что такое СВУ-?
СВУ-А — СВУ СВУ Тип: Снайперская винтовка Страна: Россия История производства … Википедия
СВУ — СВУС сигнальное вызывное устройство СВУ Пример использования СВУ Э СВУ снегопах валкователь усиленный СВУ суворовское военное училище … Словарь сокращений и аббревиатур
СВУ — СВУ аббревиатура, расшифровывающаяся как: Снайперская винтовка укороченная Суворовское военное училище Самодельное взрывное устройство … Википедия
СВУ — абревіатура Спілка Визволення України 1920 і рр. незмінювана словникова одиниця іст … Орфографічний словник української мови
СВУ — советская десятизарядная снайперскаясамозарядная винтовка калибра 7,62 мм. Длина 900 мм. Вес с оптическимприцелом 4400 г … Энциклопедия вооружений
СВУ — см. Суворовские военные училища … Педагогический терминологический словарь
СВУ — самодельное взрывное устройство сигнально вызывное устройство снегопах валкователь усиленный среднее военное училище суворовское военное училище … Словарь сокращений русского языка
СВУ,СВУ-АС — Снайперская винтовка СВУ, СВУ А и СВУ АС (ОЦ 03, ОЦ 03А и ОЦ 03АС) (СССР / Россия) Снайперская винтовка СВУ (ОЦ 03), базовый вариант. Оптический прицел снят, открытый прицел (мушка и целик) в боевом положении Снайперская винтовка СВУ АС… … Энциклопедия стрелкового оружия
Суворовские военные училища (СВУ) — в Рос. Федерации полные средние учебные заведения, обеспечивающие общее образование и военную подготовку для службы в офицерском звании. Получили название в честь русского полководца А.В. Суворова. Созданы в СССР в 1943 для детей погибших… … Педагогический терминологический словарь
СПб СВУ — СПСВУ Санкт Петербургское суворовское военное училище воен., образование и наука, Санкт Петербург СПСВУ Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос»,… … Словарь сокращений и аббревиатур
Київське суворовське військове училище — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Київське суворовське військове училище (рос. Киевское суворовское военное училище (КвСВУ), колишнє Харківське — ХрСВУ) — військовий навчальний заклад (cуворовське училище), який розташовувався у Києві з 1943 до 1992 року.
1992 року на базі закладу було створено Київський військовий ліцей імені Івана Богуна.
У 1943 році серед перших відкритих у СРСР 11 суворовських училищ було — Харківське суворовське військове училище: у відповідності до Постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) та на підставі директиви Генерального штабу Червоної армії від 27 вересня 1943 року розпочалось його формування у місті Чугуїв, Харківської області.
Для училища було виділено кращу будівлю міста, розташовану на високому березі річки Сіверський Донець, на площі імені В. І. Леніна. Ця триповерхова будівля, прикрашена цегляним візерунком, з вежею в центральній частині було побудовано ще в XIX столітті, як штаб Української округи військових поселень
, в якому пізніше, з 60-х років ХІХ століття по 1917 рік, розташовувалося Чугуївське військове юнкерське училище.Після отримання будівлі до училища прибуло 50 офіцерів, з яких 28 були учасниками бойових дій, 16 мали державні нагороди. Окрім офіцерів до училища прибули 64 сержанти і рядових.
20 вересня 1943 року до командування училищем приступив гвардії генерал-майор П. А. Єрьомін.
24 листопада 1943 року училище отримало грамоту Президії Верховної Ради СРСР про вручення йому бойового знамена. Саме цей день вважається Днем народження училища.
Відповідно до наряду Укравління військових навчальних закладів Червоної армії, у період з 18 до 20 листопада 1943 року, до училища прибули 415 вихованців з Харківської, Ворошиловградської, Воронезької, Курської, Тульської й Московської областей у віці від 8 до 14 років, 39 з них брали участь у боях, а дев’ятеро були нагороджені бойовими орденами і медалями, 57 були зовсім неграмотними і лише 3 закінчили 6 класів.
Заняття розпочалися 1 грудня 1943 року.
У Чугуєві училище знаходилось всього 4 роки. За цей період не було ні наборів, ні випусків.
На підставі розпорядження начальника Генерального штабу ЗС СРСР №ОРГ/1/470677 від 17 травня 1947 року — 1 липня 1947 року училище передислокувалося з міста Чугуєва Харківської області у місто Київ, в зв’язку, з чим йому було присвоєно нове найменування «Київське суворовське військове училище». Училище розмістилося в приміщенні колишнього 2-го Київського Червонопрапорного училища самохідної артилерії імені М. В. Фрунзе. Будівля в стилі неокласицизму була побудована в 1915 році для Київського Олексіївського інженерного військового училища, проте, ліквідованого вже в кінці 1917 р. Юнкером цього училища був між іншим Микола Булгаков[ru], брат письменника, що послужив прототипом Миколки з «Білої гвардії».
Відповідно до директиви Головного штабу Сухопутних військ №ОШ/5/1365488 від 28 квітня 1955 року Київське суворовське військове училище з 1 серпня 1955 року переформовано в Київське суворовське офіцерське училище.
Відповідно до директиви Головнокомандувача Сухопутними військами №ОШ/1/267113 від 25 січня 1958 року Київське суворовське офіцерське училище з 20 жовтня 1958 року знову переформовано в Київське суворовське військове училище.
1992 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року на базі Київського соворовського військового училища створено Київський військовий ліцей.
Керівники училища[ред. | ред. код]
Протягом усієї історії училища його очолювали:
Випускники училища[ред. | ред. код]
Див. також: Випускники Київського суворовського військового училища
Суворовське військове училище МВС — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Суворовське військове училище Міністерства внутрішніх справ (СВУ МВС, рос. Суворовское военное училище Министерства внутренних дел, СВУ МВД) — спеціалізований середній навчальний заклад для професійної підготовки молоді в СРСР і Російській Федерації.
Суворовські училища надавали середню загальну шкільну освіту й одночасно готували вихованців до вступу до військових інститутів Внутрішніх військ СРСР, а тепер Російської національної гвардії (кол. Внутрішні війська МВС Росії), академій і юридичних інституів МВС Росії. Випускників суворовських військових училищ називають суворовцями (рос. суворовец).
Спеціалізовані військові училища були створені під час Німецько-радянської війни у відповідності з постановою Ради народних комісарів СРСР від 21 серпня 1943 року «Про невідкладні заходи з відновлення господарства в районах, звільнених від німецької окупації». Тоді ж вони отримали свою назву на честь російського полководця Олександра Васильовича Суворова.[1]
1943 року відкрились перші 11 СВУ: Краснодарське, Новочеркаське, Сталінградське, Воронезьке, Харківське, Курське, Калінінське, Орловське, Ставропольське, Ташкентське, Кутаїське (два останніх — училища НКВСД, для дітей прикордонників).[2] Обидва суворовських училища НКВС (МВС) були зачинені 1960 року.
Станом на 1 січня 2015 року в Росії існують шість СВУ МВС: у Грозному, Новочеркаську, Санкт-Петербурзі, Єлабузі, Читі, Астрахані і один Кадетський Корпус у Самарі. Уряд Російської Федерації має намір відкрити ще два училища в Новосибірську й Нижньому Тагілі.[3]
Старі[ред. | ред. код]
Кутаїське СВУ в 1946 році було передислоковане до м. Ленінград і названо Ленінградським СВУ МВС. Розташовувалось у Новому Петергофі[ru], частина якого, де розташовувалось училище, до цього часу носить назву Суворовське містечко[ru].
Нові[ред. | ред. код]
Уссурийское суворовское военное училище — Википедия
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
На территории УСВУ САУ 2С9 «Нона-C» возле контрольно-пропускного пункта Уссурийского суворовского военного училища
Шеврон воспитанника Уссурийского суворовского военного училища 
Уссурийское суворовское военное училище (сокр. УСВУ) — военное образовательное учреждение (суворовское училище), расположенное в Уссурийске, Приморский край.
Формирование училища началось в сентябре 1943 года в Курске как Курское СВУ (КсСВУ). C лета 1957 года, после передислокации училища на Дальний Восток, до 1964 года именовалось Дальневосточным суворовским военным училищем (ДСВУ).
История
Формирование училища в соответствии с постановлением Совета народных комиссаров Союза ССР и Центрального комитета ВКП «б» от 22 августа 1943 года «О неотложных мерах по восстановлению хозяйства в районах, освобожденных от немецкой оккупации» и приказа войсками Орловского Военного Округа № 01 от 11 сентября 1943 года[1] было полностью закончено к 1 декабря 1943 года. Училищу было присвоено наименование «Курское суворовское военное училище». Этот день является днём училища.
В 1948 году состоялся первый выпуск Курского СВУ. Из 38 воспитанников выпускного класса 20 выдержали экзамены только на отлично, 10 награждены золотой медалью[2].
В апреле 1957 года училище, в соответствии с решением Совета Министров СССР и Директивой Главного штаба Сухопутных войск №ОШ/5/24377 от 20 марта 1957 года было передислоцировано на Дальний Восток и стало именоваться «Дальневосточное суворовское военное училище»[1].
В 1964 году училище переименовано в Уссурийское СВУ.
В 2015 г. в училище открыта Аллея славы, куда занесены имена выпускников, погибших при исполнении воинского долга, а также Герой Советского Союза и пять Героев Российской Федерации.
Памятник выпускникам училища, погибшим при выполнении воинского долга.Деятельность
Более 10 тысяч воспитанников училище выпустило за период своего существования[3], из них 1 выпускник удостоен звания Героя Советского Союза и 5 звания Героя Российской Федерации. 30 воспитанников училища стали генералами[4].
Деятельность Уссурийского суворовского военного училища разделяется на несколько этапов[1]:
- I этап (1943—1956) — 7-летний период обучения суворовцев;
- II этап (1956—1964) — 8-летний период обучения суворовцев;
- III этап (1964—1969) — 3-летний период обучения суворовцев;
- IV этап (1969—1992) — 2-летний период обучения суворовцев;
- V этап (1992—2009) — 3-летний период обучения суворовцев;
- VI этап (2009— н.в.) — 7-летний период обучения суворовцев.
Руководители училища
- 1943−1946 — генерал-майор Козырев, Виктор Михайлович
- 1946−1951 — генерал-майор Алексеев, Зиновий Нестерович
- 1951−1958 — генерал-майор Алексеев, Николай Иванович
- 1958−1964 — генерал-майор Иванищев, Георгий Степанович
- 1964−1968 — генерал-майор Жаренов, Николай Гаврилович
- 1968−1971 — генерал-майор Черненок, Павел Николаевич
- 1971−1975 — генерал-майор Сарвир, Владимир Васильевич
- 1975−1985 — генерал-майор Пироженко Александр Алексеевич
- 1985−1991 — генерал-майор Скоблов, Валерий Николаевич
- 1991−2008 — генерал-майор Миненко, Александр Тимофеевич
- 2008−2009 — подполковник Шляхтов, Михаил Александрович (вр. и. о.)[5]
- 2009−2010 — генерал-майор Кочан Сергей (и. о.)[6]
- с 2010 года — полковник Рэцой, Анатолий Дмитриевич
Выпускники училища
Герои Советского Союза
Герои Российской Федерации
Адрес училища
Галерея
Суворовцы чтят память каждого погибшего выпускника своей роты.
Стенд выпускника училища, Героя России, Сергея Юрьевича Медведева.
Примечания
См. также
Ссылки
Weaponplace.ru — СВУ
СВУ
В 1963 г. — на вооружение нашей армии приняли самозарядную снайперскую винтовку СВД системы Е.Ф, Драгунова под патрон 7,62×53 образца 1908/1930 гг. За три десятилетия она показала себя наилучшим образом. Однако большая длина (1225 мм) затрудняла ее использование в воздушно-десантных войсках и при штурмовых операциях, когда снайперу приходится не только вести прицельный огонь со средних и больших дистанций, но и участвовать в ближнем бою. Поэтому на основе СВД попробовали создать компактные образцы с максимальным сохранением тактико-технических характеристик.
Так, еще в 1975 г. конструктор ЦКИБ СОО Л.В.Бондарев разработал вариант, выполненный по схеме «буллпап» («бычок»). Напомним, что впервые ее предложил в конце 40-х гг. англичанин СДженсон в винтовке ЕМ2. Чтобы уменьшить длину оружия, он перенес детали автоматики и ударно-спускового механизма в приклад, пистолетную рукоятку поместил впереди магазина, а для снижения подскока при выстреле поднял приклад на линию оси канала ствола («принцип линейной отдачи»).
Поскольку укороченная СВД была всего лишь переделкой серийной, ограничились заменой рамочного приклада плечевым упором-затыльником, введением пистолетной рукоятки, изменением спускового механизма и крепления прицела, а также решением проблем балансировки оружия. Кроме того, удалось несколько укоротить ствол. Новая винтовка получила обозначение СВУ (снайперская вин- товка укороченная) или ОЦ-03 и предназначалась для воздушно-десантных войск. Но в начале 90-х г. интерес к ней проявило и МВД. В1991 гг. оно предложило доработать ее, в том числе предусмотрев возможность стрельбы очередями. На первый взгляд пожелание было странным, ведь в свое время именно от этого пришлось отказаться из-за излишней мощности патрона, а значит, и большого рассеивания пуль. Но если уж СВУ была «снай- перским штурмовым оружием», то понятно стремление применять ее не только для ведения точного огня одиночными выстрелами, но и очередями в ближнем бою. В связи с этим вспоминается знаменитый автомат ВГ.Федорова — он создавался как промежуточный между ручным пу-леметом и автоматической винтовкой, и первые его «ру-хья-пулеметы» даже снабжа-.: лсь оптическими прицелами. Теперь же речь пошла о своего рода снайперском автомате. Новую модель обозначили СВУ-АС (СВУ автоматическая, с сошками) или ОЦ-ОЗАС. Ее автоматика, система запирания, устройство затворной рамы, затвора, сборка деталей ударно-спускового механизма, ствольной коробки заимствовали у СВД, но ствол укоротили на 100 мм. Из-за возросшей нагрузки на шток газового поршня пришлось применить для него дополнительную шарнирную опору. Спусковой крючок связали со спусковым механизмом тягой, смонтированной вдоль левой стенки ствольной коробки. Автоматическая стрельба начинается, когда стрелок увеличивает длину хода спуска, при этом взводимый курок не разобщает шептало со спусковой тягой, и следующий выстрел происходит сразу после прихода затвора в переднее положение и запирания каната ствола. Таким образом, выбор режима эгня определяется умением контролировать смещение спускового крючка. Однако разработчики СВУ-АС предусмотрели переводчик режима огня — рычаг, расположенный около спусковой скобы и ограничивающий ход, что позволило ввести второй режим огня без изменений ударно-спускового механизма.
Для снижения отдачи стужат упругий затылок плечевого упора и трехкамерное дульное устройство. Первый закреплен на ствольной коробке, снабжен пластинчатой пружиной и может слегка смещаться вперед, поглощая часть энергии отдачи. Второе предназначено для уменьшения звука выстрела и одновременно играет роль тормоза, компенсатора и пламегасителя.
Пластиковая пистолетная рукоятка, расположенная вблизи центра тяжести оружия, оснащена несколько увеличенной спусковой скобой, чтобы стрелок мог вести огонь и в перчатках. Пластиковые же накладки на цевье и их крепления взяты от СВД, но в левой сделан вырез из-за смещенного вперед крепления прицела: кроме штатного оптического ПСО-1 (1П43), возможна установка и ночного НОТУ, либо лазерного це-леуказателя, Поскольку штатный прицел располагается над центром тяжести винтовки, он может служить и ручкой для переноски — прочность его корпуса и крепления сие допускают. Секторный открытый прицел СВД заменен диоптрическим, выполненным по типу охотничьего: регулируемый диоптр и мушка с ограждением смонтированы на откидных стойках. Барабанчик удобно расположенного диоптрического, как и планка прицела СВД имеют установки до 1300 м — даже больше, нежели требуется от такого оружия.
Снайперское назначение автомата не позволило нагружать ствол сошками, и для них пришлось добавить особую горизонтальную штангу, жестко утфепленную перед ствольной коробкой. Шарнирное крепление и утол разведения телескопических сошек с четырьмя фиксированными установками по высоте допускают поворот — их можно развернуть на 90 ° и даже упереть в стену. При стрельбе очередями без упора сошки используют как переднюю рукоятку. А поскольку тогда емкость штатного 10-зарядного магазина СВД становится недостаточной, были разработаны 20- и 30-зарядные. Правда, для стрельбы очередями и при магазинах такой емкости может понадобиться изменение дульного устройства, дабы предотвратить его забивание пороховыми газами.
Крепления для штык-ножа не предусмотрено. Затыльник, ствольная коробка, пистолетная рукоятка и цевье покрыты маскировочной окраской.
Кучность стрельбы «снайперского автомата» ничуть не хуже, чем у СВД: диаметр рассеивания попаданий на дистанции 50 м (с сошками) составляет всего 80 мм. Нашу винтовку сравнивали с аналогичной по назначению немецкой 7,62-мм G3A3.G. По мнению специалистов ЦКИБ СОО, СВУ-АС, при меньшей длине, превосходит германскую по точности и кучности; однако — пока остается в категории опытных…
ЦКИБ СОО, в соответствии со своей специализацией, разработало охотничью модификацию СВД — 7,62-мм самозарядный карабин ОЦ-18. Драгуновская винтовка послужила основой и для мозарядных охотничьих карабинов «Медведь». ‘(четырех ‘моделей), ‘ а также тульского гОЦ-18 и ижевского «Тигра». По сравнению с последним, ОЦ-18 имеет более удобный приклад и смещенный назад спусковой крючок. Разработан и вариант магазинной снайперской винтовки, но это уже иная тема…
СВУ — с английского на русский
СВУ-А — СВУ СВУ Тип: Снайперская винтовка Страна: Россия История производства … Википедия
СВУ — СВУС сигнальное вызывное устройство СВУ Пример использования СВУ Э СВУ снегопах валкователь усиленный СВУ суворовское военное училище … Словарь сокращений и аббревиатур
СВУ- — СВУС сигнальное вызывное устройство СВУ Пример использования СВУ Э СВУ СВУ снаряжение водолазное универсальное в маркировке СВУ Пример использ … Словарь сокращений и аббревиатур
СВУ — СВУ аббревиатура, расшифровывающаяся как: Снайперская винтовка укороченная Суворовское военное училище Самодельное взрывное устройство … Википедия
СВУ — абревіатура Спілка Визволення України 1920 і рр. незмінювана словникова одиниця іст … Орфографічний словник української мови
СВУ — советская десятизарядная снайперскаясамозарядная винтовка калибра 7,62 мм. Длина 900 мм. Вес с оптическимприцелом 4400 г … Энциклопедия вооружений
СВУ — см. Суворовские военные училища … Педагогический терминологический словарь
СВУ — самодельное взрывное устройство сигнально вызывное устройство снегопах валкователь усиленный среднее военное училище суворовское военное училище … Словарь сокращений русского языка
СВУ,СВУ-АС — Снайперская винтовка СВУ, СВУ А и СВУ АС (ОЦ 03, ОЦ 03А и ОЦ 03АС) (СССР / Россия) Снайперская винтовка СВУ (ОЦ 03), базовый вариант. Оптический прицел снят, открытый прицел (мушка и целик) в боевом положении Снайперская винтовка СВУ АС… … Энциклопедия стрелкового оружия
Суворовские военные училища (СВУ) — в Рос. Федерации полные средние учебные заведения, обеспечивающие общее образование и военную подготовку для службы в офицерском звании. Получили название в честь русского полководца А.В. Суворова. Созданы в СССР в 1943 для детей погибших… … Педагогический терминологический словарь
СПб СВУ — СПСВУ Санкт Петербургское суворовское военное училище воен., образование и наука, Санкт Петербург СПСВУ Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос»,… … Словарь сокращений и аббревиатур
| TSE | TüRk Standartlari EnstitüSü Международный »Турецкий | Оценить это: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| TSE | TSE | Оцените: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| TSE | Фондовая биржа Торонто Бизнес »Фондовая биржа — и многое другое… | Оцените: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| TSE | В некоторой степени Интернет »чат | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| TSE | Tribunal Supremo Electoral International »Guatemalan | Оценить: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| TSE | Оценить: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| TSE | Тест разговорного английского Сообщество »Образовательное | Оценить:
|