Герб сас: Сас (герб) — это… Что такое Сас (герб)?

Сайт о Яворских » Статья » ГЕРБ САС (SAS)

Описание герба:
На щите, имеющем голубое поле, изображен желтый (золотой) полумесяц, рогами обращенный вверх. На каждом его роге помещено по золотой шестиконечной звезде, в середине – серебряная стрела, направленная острием вверх. Щит увенчан дворянским шлемом с дворянской на нем Короной. Над Короной павлиний хвост, который пронзает стрела с правой стороны щита в левую сторону. Намет голубой, подбитый золотом. Щит может иметь красное поле, например, в гербах SAS II и SAS Pruski. В геральдической литературе встречаются также: SAS III, SAS IV, SAS V, SAS VI, SAS Baron, SAS albo Ksiezyc; на сайте Genealogia dynastyczna называется герб Jaworski Hrabia или SAS odmiana Jaworski Hrabia*.

Кроме украинского рода галицко-русско-польского происхождения =Яворские — Турецкие — Ильницкие= и представленных на общей схеме фамилий (иконка в центре), имеющих общим родоначальником Венгерского графа Ванчалуха или Ванчу Волоха (Волошина), рода Драго-Сас**, к гербу Сас относят еще около 500 фамилий. Потомки одной только фамилии «Яворские» ныне проживают: в Польше и Австрии, Франции и Литве, Украине и Беларуси, России и Казахстане, США, Канаде, Германии и других государствах. В гербовнике К. Несецкого упомянуто всего фамилий — 75. Основная эмблема герба полумесяц, стрела и звезды с некоторыми изменениями была широко использована дворянскими родами в российской геральдике***.

История герба:
О гербе Сас (Sas) Александр Борисович Лакиер, автор уникального труда «Русская геральдика» (издан в 1855г.), пишет: «Герб этот первоначально употреблялся в Саксонии, потом в Венгрии, а с XIII столетия — в Литве и Польше». Однако многие авторитетные польские историки считали, что продвижение герба Сас с Западной Европы проходило иначе. Так, например, Бартош Папроцкий в книге «Гербы рыцарства польского», изданной в Кракове в 1584 году, ссылается на Альберта Стрепу (Аlbertus Strepa), который в своей хронике сообщает, что в 1236 году во время правления князя Dangiela [Даниила Галицкого – Б. Я.] в Русь [Галицко-Волынскую, а не в Литву или Польшу – Б. Я.] пришел comitem Huyd с немалым войском венгров и «там» заслужил от этого князя великие милости. Гуйд был принят Даниилом Галицким на службу, получив достойное его положению содержание. В то же время он во главе венгерских и русских войск в союзе с Литвой выступил против Мазовии, находившейся под управлением князя Леона, и разорил ее земли. В хронике есть слова, имеющие важное значение для обоснования сказанного: в ней впервые упомянуто имя человека, предводительствовавшего союзным войском и знамя, под которым тот выступал. «Там же был муж великий, — пишет польский хронист о Гуйде, — имеющий знамя с полумесяцем, двумя звездами, в середине стрела».

Далее Папроцкий рассказывает: «В мое время много было знатного потомства из этого рода в Русских краях» и, среди прочих, называет дом Даниловичей, получивших фамилию от «предка Даниила», т. е. короля Даниила Галицкого, который отдал в жены Гуйду свою племянницу с «немалой частью отцовского наследства», а их «первого сына своим именем окрестил». В дальнейшем «этот дом», в силу исторических изменений в судьбе Галичины, «был заслуженным в Речи Посполитой».

К. Несецкий, соглашаясь в основном с Папроцким, излагает историю так: «Начало этого герба идет из Саксонии, отсюда и название Сас; из Саксонии он дошел до Венгрии, откуда граф Гуйд, по свидетельству Войчеха Стрепы [Wojciecha Strepy], с немалым войском прибыл к русскому князю Льву и, войдя в союз с Литвой, опустошил Мазовию. В награду за свои рыцарские дела, кроме прочих подарков, князь отдал ему в жены свою близкую родственницу». С этого времени граф Гуйд «осел на Руси и стал родоначальником своих потомков разных фамилий, которые носят этот герб».
По Папроцкому род Гуйда в Венгерском королевстве был богатым, чеканил золотую монету с изображением своего герба. Он предполагает, что чеканка денег относится ко времени, когда предки этого знатного рода, занимали высокое положение в государстве. Заметим, однако, что правом чеканки в средневековую эпоху обладало и дворянство многих других государств Европы: Германии, Англии, Франции и т. д., то есть тех государств, «где аристократический класс добился исключительных прав и независимости, а короли потеряли высшую власть над своими подданными»****. Но с Гуйдами другое дело. Бартош Папроцкий не только обозначает это «высокое положение в государстве» ничего не значащей фразой, он называет конкретную должность в правительстве, дававшую тогда официальное право на чеканку денег со своим гербом — суперинтендант (министр финансов) королевства.

Из сказанного следует, что продвижение герба Сас из Западной Европы на Восток было иным, а именно: Саксония, Венгрия, Галицко–Волынская Русь, затем уже Польша, Литва, Пруссия и другие государства Центральной и Восточной Европы.

Примечания:
Описания гербов даны по изданиям: 1)Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. Wydanie Jana Nep. Bobrowicza. Toma 1-10. Lipsk, 1836-1846. 2)А.Б. Лакиер. Русская геральдика. М., 1990. 3)Общий Гербовник дворянских родов Всероссийской Империи. 4)Гербовник дворянских родов Царства Польского. Часть I и Часть II. 5)Adam Boniecki. “Herbarz Polski …”, tom VIII. Warszawa, 1905. P. 347-375.

Рисунки польских гербов приведены с сайта: Genealogia dynastyczna – http://www.jurzak.p1/
Есть еще один малоизвестный герб, герб преображенный Сас, который был пожалован 24 февраля 1842 года действительному статскому советнику Пасхальскому Игнатию Францевичу: В.К. Лукомский и С.Н. Тройницкий. «Перечень родам и лицам, гербы которым утверждены или пожалованы Российскими Монархами, а также утверждены Правительствующим Сенатом Временного Правительства России». Изд. ВИРД, СПб., 2004. С. 131.
*О гербах Sаs Baron и Jaworski Hrabia или Sas odmiana Jaworski Hrabia. В баронское и графское достоинство были возведены братья Боброничи-Яворские герба Сас Ромуальд Юзеф, в 1779 году барон, в 1782 году граф, и Михал Габриель, в 1779 году барон, в 1782 году граф (см. род. роспись № 9, раздел I Истоки. Родословные росписи). Рисунками и описанием этих гербов автор не располагает. Известно описание герба баронов Российской империи Раставецких (в баронское достоинство в 1781 году был возведен Андрей Раставецкий, происходивший из рода Раставецких герба Сас). Герб баронов Раставецких (см. справа) внесен в часть II Гербовника дворянских родов Царства Польского; его описание: «В щите с баронскою короною, в голубом поле, серебряный полумесяц рогами вверх; при каждом роге по золотой звезде; над полумесяцем стрела с красным перьем, железком вверх. Над баронскою короною шлем дворянскою короною увенчанный, с золотыми решетками и золотою же на цепи медалью. В навершье шлема пять павлиных перьев, подобною как в щите стрелою влево пронзенных. Намет голубой, справа подбитый серебром, а слева золотом».
**С интересным взглядом на историю рода Драго-Сас можно познакомиться на: http://www.umoloda.kiev.ua/number/97/163/2879/ и сайте: http://www.ooyava.com/sas/
***О праве на заимствование дворянскими фамилиями России отдельных элементов гербов из польской геральдики или полностью без всякого изменения А. Б. Лакиер объяснял так: — «Гербы эти составляли достояние и других славянских земель, а следовательно, не могли быть чужды и русским, которые, желая поместить у себя в гербе те или другие эмблемы, равно как выразить какую-нибудь идею, сообразовывались с тем, как то же самое было выражено у других славянских народов и какая геральдическая форма была придана фигуре в геральдике польской, собравшей в себе отовсюду славянские знамена. Не менее других участвовала и Русь в составлении этого, так сказать, геральдического здания, и потому она имела полное право на заимствование из этого источника», что подтверждается, например, историей герба Сас.
****»Эпоха крестовых походов». Под редакцией Э. Лависса и А. Рамбо. М.:АСТ; СПБ.: Полигон. 2007
*****Схема фамилий рода графа Ванчалуха (иконка вверху) получена по эл. почте 19.04.2014 г. от Михаила Михайловича Высочанского-Янковича — потомка рода Высочанских герба Сас и включена дополнительно в настоящую ред. статьи, как представляющая интерес для исследователей. Схема (предположительно) из книги Броніслава Мінковича Височанського: «Височанські. Родове гніздо і рід. 1380 – 1943″, изд. Львов, 1944 (перевод с польского Юрия Вацика — 2010).

Сас (герб) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сас.
Сас
POL COA Sas I.svg
POL COA Sas II.svg

Сас II — Сас-Комарницькі

POL COA Sas III.svg

Сас III — відміна гербу Сас

Деталі

Сас (Драґ) — шляхетський герб, до якого належала більша частина руської (української) шляхти в Галичині (Червоній Русі).

Герб Сас виступає в кількох відмінах, найважливіші з яких є такі:

Сас I: У блакитному полі — золотий півмісяць, обернений ріжками вгору, над ним, між двома золотими зірками — срібна стріла, скерована гострим кінцем угору. У нашоломнику — 7 павиних пер, простромлених срібною стрілою ліворуч.

Сас II (Сас-Комарницький): У червоному полі — золотий півмісяць, обернений ріжками вгору, над ним, між двома шестикутними золотими зірками — золота стріла, скерована гострим кінцем угору. У нашоломнику — 7 павиних пер, простромлених срібною стрілою ліворуч.

Герб виступає також у графському варіанті (графи Дідушицькі, Комарницькі, Уруські), з доданими ранґовими коронами, відмінами та щитотримачами.

Герб прийшов з Угорщини. Найімовірніше, пов’язаний з лужанами, яких угорські королі у 13 ст. розселили на теренах Мармарошу (Мармарощина, Марамуреш) з метою захисту від татар. З 1359 року їхні потомки, представники роду Драґо-Сасів, з’явилися на землях Червоної Руси, та мали осади засновані переважно на волоському праві.

Слід волоського походження гербу зберігся в гербовій легенді (гербовник Каспера Несецького), яка виводить Сасів від волоського графа Ванчалуха (Ваньча Волошина), що у 15 ст. отримав від польського короля обширні землеволодіння в околицях Турки.

Сас II (Сас-Комарницький) пов’язаний з волоськими родами (передусім, Драґо-Сасами) — серед кількасот родин, що користуються цим гербом, найбільше було переселенців із Молдови та Волощини, які ще в 13-му (або навіть 12-му) ст. оселилися у Галицькому князівстві. Ті переселення були спробою створення щільної системи захисту перед татарськими набігами, а також впровадження нового типу скотарства на неосвоєних землях.

Перші відомості про герб Сас на північ від Карпат походять з 1253 р. 1262 року в Польщі зафіксовані Драгомирецькі гербу Сас, які походили з Русі. За твердженням польського історика Францішека Пекосінського, найдавніші згадки про герб Сас у Польщі походять з 15 ст., а найдавніше збережене зображення на печатці — з 1462 р.[1] Більшість родин — дрібна галицька шляхта.

Походження назви гербу не до кінця з’ясоване. Згідно з однією з теорій, ім’я Драґо-Сасів походить від імені воєводи Саса, сина Драґа (Драгоша), намісника короля Угорщини у Молдавії. Семигород, угорська територія, прикордонна з Молдовою, у ті часи була густо заселена «сасами» — саксонськими колоністами. Можливо, слово «Сас», яке спочатку було прізвиськом, а згодом стало назвою цілого роду, є відлунням родинних зв’язків волохів з лужицькими поселенцями.[2]

Інша теорія спирається на угорське походження слова «сас» (угорськ. szasz), що в перекладі означає «орел». Румунські філологи виводять слово Сас, як похідну форму від імені Сава. Своєю чергою, drago означає дорогий, любий, безцінний. Польські історики, зокрема Виростек, чітко розрізняли назву гербу Сас і роду Драго-Сасів. Герб Сас серед науковців має і інші синонімічні назви — Драгфі в Угорщині, Драгошешти в Молдавії, Драг в Україні. І хоча корінний рід походить від давніх сасів, все ж таки за ним вкорінилась назва Драго-Сас після 1391 року, яка розшифровується як Драг син Саса, за його лицарські заслуги і вклад в захист Константинополя та віри східного обряду, що де-юре стало початком створення ряду помісних православних церков в Карпатах. Угорське походження назви пов’язують з історією міграцій волохів. В Угорщині таким самим гербом від 15 століття користується родина Dragffy, що мало би підтверджувати угорське походження гербу.

Півмісяць — походить від сарацинів, від яких його перейняли хрестоносці (вживали як символ надії, слави). Є також символом віри, вірності, успіху, сімейного щастя. У магічних обрядах символізує таємницю або срібло.

Зірка — зазвичай свідчить про прагнення до мети (згідно з засадою Per aspera ad astram). Є атрибутом волі, натхнення, амбітної мети. Шестикінечна зірка означає високі вчинки, надійного провідника.

Стріла — звичай її вживання також, можливо, походить з часів хрестових походів. Може означати когось, хто без вагання взяв участь у битві без огляду на те, якою буде її фінал, а також вміння бути напоготові, швидкість.

Блакитний колір — символізує вірність, постійність, чуйність, патріотизм, побожність, довіру.

Родини, що використовують герб Сас[ред. | ред. код]

Сас I: Александровичі, Артеміви, Арсеничі, Асламовичі, Бадовські, Балицькі, Бандрівські (Бандровські), Баневичі, Баранецькі, Бацовські, Бачевські, Бачинські, Бійовські (Бейовські), Березовські (Березівські), Березницькі, Бернацькі, Бжеські, Берестянські (Бжесцянські), Білинські, Блажевичі, Блажівські, Бориславські, Боришківські, Бороди (Броди), Боярівські, Боярські, Братківські (Братковські), Бреські, Брилинські (Барилинські), Брілінги, Буховські, Бушинські, Валахи, Васильківські (Васильковські), Василькевичі, Венгжини, Винницькі, Віслоцькі, Вітковські, Витвицькі (Вітвицькі), Вовчанські, Волковиські, Волковицькі (Волковецькі), Волосецькі, Волосянські, Волянські, Воритки, Вислобоцькі, Високинські, Височанські, Вишинські, Ганилецькі, Гачинські, Гвоздецькі, Германи, Годориські, Голинські, Гординські, Городецькі, Горуцькі, Гошовські, Грабовецькі, Губецькі, Гугерницькі, Гусаківські, Гуснянські, Даниловичі, Дасевичі, Дверницькі, Дзендзелі, Дністрянські, Добрянські (Добжанські), Долинські,[3]Дробницькі, Дрогомирецькі (Драгомирецькі), Дубаневичі, Дубравські, Дунаєвські, Душинські, Дідицькі (Дзєдзіцькі), Дідушицькі (Дзєдушицькі), Єлічі, Жабинські, Жейми, Желіборські, Желіски, Жеребецькі, Жесневські, Жесньовецькі, Жодкевичі, Жубри (Зубри), Жураковські (Жураківські), Журоші, Завадські, Завіши, Заплатинські, Засуличі, Затварницькі, Зелінські, Ігнатовичі, Іжицькі, Ільницькі, Камінські, Канофойські, Карчинські, Качківські (Качковські), Кендзерські, Клодницькі, Княгиницькі (Кнігиницькі), Кобилянські, Коблянські, Козловські, Колодницькі, Комарницькі, Коморовські, Корончевські, Корчинські, Косинські, Костюки, Котецькі, Красівські (Красовські), Крехівські, Креховецькі, Кречковські, Криницькі, Кропивницькі, Крушельницькі, Кульчицькі,Кулачиньскі, Куницькі, Лабиновичі, Лаврівські, Левандовські, Левицькі, Літинські, Ліщинські (Лещинські), Лодинські, Лонцькі, Лопушанські, Лукавецькі, Луцькі, Лучицькі, Малитовські, Малковичі (Малькевичі, Малкевичі), Манастирські, Маньчаки (Манчаки), Матковські (Матківські), Мацулевичі, Мединські, Микульські, Молитовські, Морковські, Мостишевські (Мосцішевські), Нагуйовські (Нагуївські), Нанівські, Негребецькі, Недільські (Недзельські), Новаківські (Новаковські), Новоселецькі (Новоселицькі), Новосельські, Обертинські, Опольські, Орловські, Ормовські, Ортинські, Павлики, Перегуди, Павликовські, Паславські, Пасхальські, Пишковичі, Підгурські, Підгорецькі, Підгородецькі, Підлісецькі, Підвисоцькі, Плошанські, Погорецькі, Погородецькі, Попелі, Прусиновські, Радзевичі, Райкевичі, Райці, Раставецькі, Рожнятовські, Розлуцькі, Рибницькі, Риботицькі, Рихлинські, Рихлицькі, Рубиновські, Рудницькі, Родкевичі (Ржоткечі), Рновськісі, Рясновецькі, Савчин, Сав’юки, Сарнівські (Сарновські), Саські, Сасуличі, Свистельницькі, Селецькі, Семковичі, Середницькі, Серновські, Семигинівські, Семаші, Сірчинські, Скотницькі, Скульські, Смеречанські, Смольницькі, Смуки, Сови, Созанські, Сосинські (Сосінські), Станіславські, Сташкевичі, Стрийські, Стрільбицькі (Стрельбицькі), Струтинські, Ступницькі, Сулятицькі, Сваричевські, Сярчінські, Шандрівські (Шандровські), Шептицькі, Шпаківські (Шпаковські), Шумили (Шуміли), Шумлянські, Тарнавські, Тарновецькі, Татомири, Темеринські, Терлецькі, Терновські, Тешковські, Тимовські, Тисаровські (Тиссаровські[4]), Тисовські, Товарницькі, Токарські, Топольницькі (Топільницькі), Трояновські, Турецькі, Турчинські, Турянські (Тужанські), Тустановські, Туховські, Тушевичі, Уберницькі, Угринівські (Угриновські), Унятицькі, Урбанські, Уруські, Усаковські, Устияновські, Фалінські, Фуговські, Харевичі, Хехловські, Хирівські, Хлопіцькі, Ходковські, Хрустовські, Цемежинські, Цешковські, Цісовські, Чайки, Чайковські, Чапівські (Чапевські), Чарновські, Чарноти, Чолханські, Чоломські, Щомбровські, Юркевичі, Яблонські, Янишевські, Ясенські, Ясінські, Яворські[5]

  • Волчко-Кульчицький І. Історія села Кульчиць і роду Драго-Сасів. — Дрогобич : Відродження, 1995.
  • Грушевський М. Гербові групи західно-української шляхти // Історія України-Руси. — Т.VI. — С. 610—612.
  • Терлецький М. Контури роду Драго-Сасів — 2-е вид., змін. і доп. — Львів : Центр Європи, 2005.
  • Терлецький М. Дві сутності Сасівського роду[недоступне посилання з липень 2019]. — Львів : Тріада плюс, 2009.
  • Мицько І. Ще раз про герб Сас // VI наукова геральдична конференція (Львів, 27-29 березня 1997 року). Матеріали. — Л., 1997. — С. 51-54.
  • Волчко-Кульчицький І. Історія села Кульчиць і роду Драґо-Сасів. — Дрогобич : Відродження, 1995. — 389 с.: іл.

Сас (герб) Википедия

 

Вариации герба Сас

Сас (польск. Sas, Drag) — польский дворянский герб.

Добрянский считал, что в Венгрии род Сас — с X века, от воеводы Томова Совы. Некоторые исследователи XIX века полагали, что роды-фамилии герба «Сас» (включая и Добрянских) были связаны с молдавским воеводой Сасом (1350-е годы) из династии Драгошитов, однако каких-либо документальных подтверждений эта версия не имеет. Видимо, какая-то часть родов герба «Сас» действительно вела своё происхождение из Трансильвании, а до этого в Трансильванию переселялись славяне из Верхней Саксонии вместе с саксами, но другая часть шляхетских родов — это автохтонное, русинское или польское население Русо-влахии[1]. Самые предварительные упоминания: на землях королевства Польского связанный с волошскими родами (прежде всего с родом Драг-Сас) — среди нескольких сот семей, запечатывающихся гербом Сас, более всего было переселенцев из Молдавии, Валахии и Семиградья, вселённых ещё в XIII веке, а может даже в XII веке, на Руси Галицкой. Переселения эти были в том числе и пробой создания системы защиты от татарских нашествий. Первые данные о гербе Сас, как гербе польском относится к 1253 году. В 1262 году были зафиксированы Дрогомирецкие (Drohomireccy) гербы Сас, происходящие из Руси. В Галицкую Русь древний род Драго-Сасов пришёл по приглашению князя Даниила Галицкого. В 1236 году, в Карпатах к дружине Даниила Галицкого присоединился отряд рыцарей, под предводительством князя Гуйда (Guido) из Маромороша, на флаге отряда был знак стрелы — герб «Драг — Сас», за большие военные заслуги Гуйд получил большой земельный гранд и женился впоследствии на вдове по великому князю литовскому — Шварно, Рамоне (?), дочери Миндовга и сестре Войшелка, считают, что так появились первые очаги шляхты рода Драг — Сас. На протяжении следующих десятилетий формируются рода: Даниловичей, Драгомирецких, Татомиров и Княгеницких, Дедушицких.

Венгерская ветвь рода Драг — Сас (Драгффи) добивается политического успеха на западных склонах Карпат и со временем становятся фактическими правителями Мармароша и соседних Сатмару и Угоча. Территории рода простирались от Карпат до Словении. Представители этого рода — Мармарошские воеводы, братья Драг и Балк(Балица) покровительствовали одному из самых древних православных монастырей на Руси — Грушевскому монастырю. 13 августа 1391 года воевода Драг из замка Нелаб, храбрец из храбрецов, примчался с войском русов и влахов в Константинополь для защиты города от турков. Это дало возможность укрепить императорскую власть Мануилу II Палеологу, отсроить оборонительные стены города. За рыцарские заслуги рода Драгффи перед Вторым Римом Вселенс

Герб САС

Опис гербу Сас:

Поле щита голубого кольору, на ньому зображено жовтий або золотий місяць, обернений рогами догори. На кожному розі є по одній зірочці з шістьма променями, посередині місяця стріла обернена накінечником вверх. Над короною знаходиться павлиний хвіст з другою стрілою, яка проходить крізь нього справа наліво.

Так описують герб Папроцький “Ogerbach” фол.547. Окольський том.3 фол.195. Несецький том.4 фол.43.

Походження гербу:

Лицарськими ділами під час ясної ночі цей герб заслужений, про це говорять зірки і місяць з стрілою на голубому полі. Гербівники не пишуть про походження цього гербу, тільки згадують, що він перенесений до Угорщини з Саксонії і було відчеканено монети з червонного золота з цим гербом, так як хтось з цього роду бувПідскарбним Угорського Королівства і за його заслуги дозволено йому вибити такі гроші для вічної памяті його героїчних справ.

З Угорщини до Русі герб був принесений Гуйдом, главою роду Сасів і гетьманом військовим. Коли він прибув до Русі з військомсвоїм, то примкнув до Данила Короля Руського, Лева його синаі інших князів Руських, які хотіли відібрати собі Галичину. Залишившись при князеві Данилі з знаменами своїми, тим гербом позначеними, воював проти Королів Польських, не раз перемоги здобуваючи.

Данило Князь і Король Руський оженив Гуйда з своєю кровною родичкою і надав йому обширні волості з багатсвами. Дружина народила Гуйду сина, якому згаданий вище король при хрещенні дав своє ім’я – Данилоі від нього потім пішли Даниловичі, про що явно виражається Войцех Стрепа в 1236 році, починаючи так:“EotemporeComesHuydcumnoncontemnendoexercituvenitadDucemDanielem, MasoviamomnemDuceorbat, LeoneDucecumRussisiLitvanispopulanteiperagranteic.

Так як той Гуйд говорив на саському діалекті, тобто походив з Саксонії, то названо його Сас і герб його також Сас, як розповідає Папроцький і Окольський (том.3 fol.195).


WYSOCZAŃSKI, I

Wysoczański I. (taf. 297).

Adelsfamilie der Wojewodschaft Reussen, wo sie im Jahre 1633 zuerst erwähnt wird.

Sie führt die Beinamen Dmytrykowicz, Dumnikowicz, Fagarasz, Jankowicz, Minkowicz, Pietrusziewicz, Szwabowicz und Wereźyc.

In den Jahren 1782—1852 wurden achtundsiebzig Mitglieder dieses Geschlechtes in die galizische Matrikel eingetragen.

Wappen: Sas.

 

Височанські І (таб. 297).

Дворянський рід Руського воєводства, котрий згадується у 1633 році.

Він мав наступні придомки: Дмитрикович, Думникович, Фагараш, Янкович, Мінкович, Петрушевич, Швабович, Верига.

У 1782–1852 рр. 78 членів цього роду були записані у Галицьку дворянську метрику.

Герб: САС. 


Siebmacher I. Das grose u. Allgemieni Wappenbuch, IV. Der Adel von Galisien, Lodomerien u. Bukowina. Nurnberg 1905.
 


Герб «Сас» роду Височанських

В 2003 році відновлений та занесений до реєстру особових символів Українського геральдичного товариства під № 17. 


Один з вариантів гербу Сас роду Височанських від Височанських з м. Одеси


 Герб Сас роду Височанських-Міньковичів 

Герб Сас Википедия

 

Вариации герба Сас

Сас (польск. Sas, Drag) — польский дворянский герб.

Добрянский считал, что в Венгрии род Сас — с X века, от воеводы Томова Совы. Некоторые исследователи XIX века полагали, что роды-фамилии герба «Сас» (включая и Добрянских) были связаны с молдавским воеводой Сасом (1350-е годы) из династии Драгошитов, однако каких-либо документальных подтверждений эта версия не имеет. Видимо, какая-то часть родов герба «Сас» действительно вела своё происхождение из Трансильвании, а до этого в Трансильванию переселялись славяне из Верхней Саксонии вместе с саксами, но другая часть шляхетских родов — это автохтонное, русинское или польское население Русо-влахии[1]. Самые предварительные упоминания: на землях королевства Польского связанный с волошскими родами (прежде всего с родом Драг-Сас) — среди нескольких сот семей, запечатывающихся гербом Сас, более всего было переселенцев из Молдавии, Валахии и Семиградья, вселённых ещё в XIII веке, а может даже в XII веке, на Руси Галицкой. Переселения эти были в том числе и пробой создания системы защиты от татарских нашествий. Первые данные о гербе Сас, как гербе польском относится к 1253 году. В 1262 году были зафиксированы Дрогомирецкие (Drohomireccy) гербы Сас, происходящие из Руси. В Галицкую Русь древний род Драго-Сасов пришёл по приглашению князя Даниила Галицкого. В 1236 году, в Карпатах к дружине Даниила Галицкого присоединился отряд рыцарей, под предводительством князя Гуйда (Guido) из Маромороша, на флаге отряда был знак стрелы — герб «Драг — Сас», за большие военные заслуги Гуйд получил большой земельный гранд и женился впоследствии на вдове по великому князю литовскому — Шварно, Рамоне (?), дочери Миндовга и сестре Войшелка, считают, что так появились первые очаги шляхты рода Драг — Сас. На протяжении следующих десятилетий формируются рода: Даниловичей, Драгомирецких, Татомиров и Княгеницких, Дедушицких.

Венгерская ветвь рода Драг — Сас (Драгффи) добивается политического успеха на западных склонах Карпат и со временем становятся фактическими правителями Мармароша и соседних Сатмару и Угоча. Территории рода простирались от Карпат до С

Сас (герб) — Вики

 

Вариации герба Сас

Сас (польск. Sas, Drag) — польский дворянский герб.

Добрянский считал, что в Венгрии род Сас — с X века, от воеводы Томова Совы. Некоторые исследователи XIX века полагали, что роды-фамилии герба «Сас» (включая и Добрянских) были связаны с молдавским воеводой Сасом (1350-е годы) из династии Драгошитов, однако каких-либо документальных подтверждений эта версия не имеет. Видимо, какая-то часть родов герба «Сас» действительно вела своё происхождение из Трансильвании, а до этого в Трансильванию переселялись славяне из Верхней Саксонии вместе с саксами, но другая часть шляхетских родов — это автохтонное, русинское или польское население Русо-влахии[1]. Самые предварительные упоминания: на землях королевства Польского связанный с волошскими родами (прежде всего с родом Драг-Сас) — среди нескольких сот семей, запечатывающихся гербом Сас, более всего было переселенцев из Молдавии, Валахии и Семиградья, вселённых ещё в XIII веке, а может даже в XII веке, на Руси Галицкой. Переселения эти были в том числе и пробой создания системы защиты от татарских нашествий. Первые данные о гербе Сас, как гербе польском относится к 1253 году. В 1262 году были зафиксированы Дрогомирецкие (Drohomireccy) гербы Сас, происходящие из Руси. В Галицкую Русь древний род Драго-Сасов пришёл по приглашению князя Даниила Галицкого. В 1236 году, в Карпатах к дружине Даниила Галицкого присоединился отряд рыцарей, под предводительством князя Гуйда (Guido) из Маромороша, на флаге отряда был знак стрелы — герб «Драг — Сас», за большие военные заслуги Гуйд получил большой земельный гранд и женился впоследствии на вдове по великому князю литовскому — Шварно, Рамоне (?), дочери Миндовга и сестре Войшелка, считают, что так появились первые очаги шляхты рода Драг — Сас. На протяжении следующих десятилетий формируются рода: Даниловичей, Драгомирецких, Татомиров и Княгеницких, Дедушицких.

Венгерская ветвь рода Драг — Сас (Драгффи) добивается пол

Сас (герб) — Вики

 

Вариации герба Сас

Сас (польск. Sas, Drag) — польский дворянский герб.

Добрянский считал, что в Венгрии род Сас — с X века, от воеводы Томова Совы. Некоторые исследователи XIX века полагали, что роды-фамилии герба «Сас» (включая и Добрянских) были связаны с молдавским воеводой Сасом (1350-е годы) из династии Драгошитов, однако каких-либо документальных подтверждений эта версия не имеет. Видимо, какая-то часть родов герба «Сас» действительно вела своё происхождение из Трансильвании, а до этого в Трансильванию переселялись славяне из Верхней Саксонии вместе с саксами, но другая часть шляхетских родов — это автохтонное, русинское или польское население Русо-влахии[1]. Самые предварительные упоминания: на землях королевства Польского связанный с волошскими родами (прежде всего с родом Драг-Сас) — среди нескольких сот семей, запечатывающихся гербом Сас, более всего было переселенцев из Молдавии, Валахии и Семиградья, вселённых ещё в XIII веке, а может даже в XII веке, на Руси Галицкой. Переселения эти были в том числе и пробой создания системы защиты от татарских нашествий. Первые данные о гербе Сас, как гербе польском относится к 1253 году. В 1262 году были зафиксированы Дрогомирецкие (Drohomireccy) гербы Сас, происходящие из Руси. В Галицкую Русь древний род Драго-Сасов пришёл по приглашению князя Даниила Галицкого. В 1236 году, в Карпатах к дружине Даниила Галицкого присоединился отряд рыцарей, под предводительством князя Гуйда (Guido) из Маромороша, на флаге отряда был знак стрелы — герб «Драг — Сас», за большие военные заслуги Гуйд получил большой земельный гранд и женился впоследствии на вдове по великому князю литовскому — Шварно, Рамоне (?), дочери Миндовга и сестре Войшелка, считают, что так появились первые очаги шляхты рода Драг — Сас. На протяжении следующих десятилетий формируются рода: Даниловичей, Драгомирецких, Татомиров и Княгеницких, Дедушицких.

Венгерская ветвь рода Драг — Сас (Драгффи) добивается политического успеха на западных склонах Карпат и со временем становятся фактическими правителями Мармароша и соседних Сатмару и Угоча. Территории рода простирались от Карпат до Словении. Представители этого рода — Мармарошские воеводы, братья Драг и Балк(Балица) покровительствовали одному из самых древних православных монастырей на Руси — Грушевскому монастырю. 13 августа 1391 года воевода Драг и

определение sas (герб) и синонимов sas (герб) (английский)

Families 505 имен всего: Александрович, Аршенич, Аслам, Асламович, Асламович, Бачаньски, Бачевски, Бачиньски, Бадовски, Балицки, Балович, Бандровски, Баниевич, Бараньковицкий, Бараньковицкий, Бараньковицкий, Бараньковицкий Bereżyński, Bieliński, Bilawicz, Bilinski, Billewicz, Blisiewicz, Blylewicz, Błazowski, Błażejewicz, Błażewicz, Bobaszyński, Boczański, Bodrug, Bodziewicz, Bohoziewicz, Bojarowski, Боярский, Bojarzyński, Bojeniecki, Bondarzewski, Bonowski, Борковский, Boryczewski, Бозаски, Bosadzki, Бранский, Bratkowski, Брод, Broszniewski, Broszniowski, Browczyński, Bryling, брылинский, Brynk, Brześciański, Brzusk, Buchowski, Bujarski, Buzdawicz, Былинский, Byszyński, Chechłowski, Chesłowski, Chirowski, Chnatsko, Ходаковский, Chodkowski, Chołodowicz, Chomikowicz, Chordyński, Хословский, Хрустовский, Цемежонски, Черчович, Циссовский, Куциловский, Чарновский, Чарнора, Чарнота Божарски, Чарновский, Чемержинский, Чепуча, Чех erpacki, Czołhański, Czołowski, Czuczepkowicz, Czulewicz, Danejko, Danilowicz, Daniłowski, Daniszowski, Daszkiewicz, Dawkszewicz, Dekański, Delatyński, Demkowicz, Didkowski, Długopolski, Dmitraszko, Dmitrowicz, Dmoszycki, Dmościcki, Dmytrowicz, Dniestrzański, Dobrocki, Dobrodzki, Dobrokański, Dobrowłański, Dobrzański, Dobrzyjański, Dodajewski, Dolinski, Dołżański, Doroszewicz, Drelachowski, Drelichowski, Drobnicki, Drohomirecki, Drużbicz, Dryniewicz, Dubanowicz, Dubracki, Dubrawski, Dubrowlański, Duchowski, Dumiński, Dunajewski, Duniecki, Duszyński, Dwernicki, Dwojakowski, Dydkowski, Dziedoszycki, Dzieduszycki, Dziedzicki, Dziedziel, Dziendolet, Dziewiątkowicz, Dziewulski, Dziurdz, Dziurdziewicz, Dżurdż, Dżurdżewicz, Esymontowski, Faleński, Falęski, Faliński, Fedkowicz, Filonowicz, Foland, Fryzowicz, Fugowski, Gaczyński, Garczyński, Gileczyński, Giliczyński, Gorzeński, Гачиньский, Хатайлович, Голобут, Холонович, Голынски, Гордынский, Городецкий, Горуцкий, Хоссовский, Гребинский, Гребницкий, Hubiak, Huhernicki, Hulecki, Humiatycki, Huniatycki, Huniewicz, Hussakowski, Hussarowski, Ignaszewicz, Ilnicki, Jamiński, Jamnicki, Janiowicz, Jasienicki, Jasieński, Ясински, Яворский, Jermałowicz, Jermołowicz, Jugiewicz, Jurgiewicz, Юркевич, Kaleczycki, Kalinowicz, Kałęczycki, Kaniowski, Karczmarzewski, Karczyński, Кармазин, Kasprzykowski, Kiedrowski, Kimakowicz, Klaczkowski, Klechniowski, Kluk, Клодники, Kniaźdworski, Kniehinicki, Kniehynicki, Kniehyniński, Knihinicki, Knihiński, Koblański, Кобылянский г Błażejowa, Kokolnicki, Kołkanowicz, Kołodczak, Комарники, Konarzewicz, Kopcieński, Kopciński, Kopczeński, Kopiecki, Korczyński, Kornalewski, Kornelowski, Koronczewski, Kotecki, Котел, Kotłowicz, Kraśniański, Krechowicki, Krechowiecki, Kropilnicki, Кропивницкий, Kruszelnicki, Kryłoszański, Krynicki, Krzywczycki, Kubicki, Kuiłowski, Kulaczynski, Kulczycki, Kulhanowicz, Кумарницкий, Куницкий, Купецкий, Кущикевич, Ластовский, Лепех, Лепех, Лещинский, Леснекевич, Левински, Л ichacki, Lipecki, Lipiecki, Liskowacki, Liskowski, Liśniekiewicz, Lityński, Lubacki, Lubaczewski, Lubaczowski, Lubieniecki, Łabinowicz, Łabunowicz, Łagorzewski, Łastowski, Ławrowski, Лески, Łodyński, Ломия, Лопушанский, Łostowski, Łubieniecki, Lucki, Łuckiewicz, Łukcewicz, Maciulewicz, Maculewicz, Majtkowski, Malikowski, Malinkowski, Malkiewicz, Manasterski, Manastyrski, Mańczak, Martycz, Matkowski, Medyński, Микалски, Misczowski, Miszczowski, Mokrzecki, Mokrzycki, Molitowski, Morkowski, Mościszewski, Mujski, Mykitycz, Myszczowski, Nahujowski, Nanowski, Nehrebecki, Nehrebecki, Niebyszczański, Niesiewicz vel.Nisiewicz, Nowosielski, Nozdryn, Obertyński, Обуховски, Odrzewski, Odyniak, Olegnicki, Olewnicki, Opolski, Opryszowski, Орловский, Orzeński, Ostraszewicz, Pareński, Parfanowicz, Paryłowski, Paschalski, Pasławski, Patyłowski, Павлик, Pawlikowicz, Pilik, Płoszczyński, Płotnicki, Podgorski, Podgurski, Podhajecki, Podhorodecki, Podłuski, Pohorecki, Поляньский, Попель, Popielnicki, Popin, Popkowicz, Poradowski, Porudowski, Półtorakiewicz, Procewicz, Proczewicz, Przygodzki, Pułtorakiewicz, Puziowicz, Raczkiewicz, Radiłowski, Radzewic, Radzewicz, Radziewicz, Rafalski, Rajca, Rajkiewicz, Rasko, Rastawiecki, Rastowiecki, Raszko, Raszowski, Rayca, Raykiewicz, Robaszewski, Rodziewicz, Rozłucki, Rożniewski, Rubaszewski, Rubinowski, Рудницкий Lubieniecki, Rupczyc, Rybczyc, Rybnicki, Rybotycki, Rychlicki, Rześniewski, Rześniowiecki, Rzadkiewicz, Sasimowski , Саски, Сасовский, Сасулич, Сашовски, Семкович, Середкевич, Середницки, Серновски, Сярчиньски, Селецкий, Семакович, Семаш, Семяш, Семиг inowski, Sienuszkowicz, Skowronek, Smereczański, Smolnicki, Sołoma, Sosiński, Strutyński, Stryjski, Stryski, Strilbyckyj (Strzelbicki, Strelbyckyj), Stupnicki, Sulatycki, Swarczyński, Swaryczewski, Swierzpot, Sypajło, Szachnowicz, Szandorowski, Szandyrowski, Szczombrowski, Szemetyłło, Szeniowski , Szpakowski, Szramczenko, Szumiłło, Szumiło, Szylwiński, Śnitkowski, Świebodowski, Świerzpot, Świstelnicki, Świstun, Taonewicz, Тарновский, Татомир, Telepianowicz, Tenewicz, Terlecki, Ternawski, Ternowski, Topolnicki, Toporowicz, Towarnicki, Trachimowski, Trzcina, Turczyński, Turecki , Tustanowski, Tychowski, Tymowski, Tysarowski, Tysskowski, Tyszarowski, Tyszewicz, Tyzdrowski, Uhernicki, Uhrynowski, Ulinicki, Uniatycki, Uniatyński, Urbanski, Urocicki, Urociecki, Uruski, Usarzewski, Ussakowski, Ussowski, Ustyanowski, Waczewski, Wanczałuch, Wandrowicz, Wasylkiewicz , Wichliński, Winnicki, Wisłocki, Witkowski, Witwicki, Witwicki Pilik, Włosiański, Wołkowicki, Wołłszowski, Wołosiański, Wołosiecki, Wo łoszowski, Woruski, Woryski, Worytko, Wysłobocki, Wysoczański, Zaczywilkowski, Zaderewnicki, Zakaźny, Zankowicz, Zapłatyński, Zasimowicz, Zatwardnicki, Zatwarnicki, Завиша, Zeliborski, Zeliszkiewicz, Zesieliński, Zesteliński, Zeszteliński, Zieliborski, Ziębiński, Ziętarski, Зубр, Zukotyński, Zurakowski, Zyzani, eliborski, elisko, erebicki, órakowski, ubr, ukotyński, urakowski, ydykowicz
.

определение sas герб и синонимов sas герб (английский)

Families 505 имен всего: Александрович, Аршенич, Аслам, Асламович, Асламович, Бачаньски, Бачевски, Бачиньски, Бадовски, Балицки, Балович, Бандровски, Баниевич, Бараньковицкий, Бараньковицкий, Бараньковицкий, Бараньковицкий Bereżyński, Bieliński, Bilawicz, Bilinski, Billewicz, Blisiewicz, Blylewicz, Błazowski, Błażejewicz, Błażewicz, Bobaszyński, Boczański, Bodrug, Bodziewicz, Bohoziewicz, Bojarowski, Боярский, Bojarzyński, Bojeniecki, Bondarzewski, Bonowski, Борковский, Boryczewski, Бозаски, Bosadzki, Бранский, Bratkowski, Брод, Broszniewski, Broszniowski, Browczyński, Bryling, брылинский, Brynk, Brześciański, Brzusk, Buchowski, Bujarski, Buzdawicz, Былинский, Byszyński, Chechłowski, Chesłowski, Chirowski, Chnatsko, Ходаковский, Chodkowski, Chołodowicz, Chomikowicz, Chordyński, Хословский, Хрустовский, Цемежонски, Черчович, Циссовский, Куциловский, Чарновский, Чарнора, Чарнота Божарски, Чарновский, Чемержинский, Чепуча, Чех erpacki, Czołhański, Czołowski, Czuczepkowicz, Czulewicz, Danejko, Danilowicz, Daniłowski, Daniszowski, Daszkiewicz, Dawkszewicz, Dekański, Delatyński, Demkowicz, Didkowski, Długopolski, Dmitraszko, Dmitrowicz, Dmoszycki, Dmościcki, Dmytrowicz, Dniestrzański, Dobrocki, Dobrodzki, Dobrokański, Dobrowłański, Dobrzański, Dobrzyjański, Dodajewski, Dolinski, Dołżański, Doroszewicz, Drelachowski, Drelichowski, Drobnicki, Drohomirecki, Drużbicz, Dryniewicz, Dubanowicz, Dubracki, Dubrawski, Dubrowlański, Duchowski, Dumiński, Dunajewski, Duniecki, Duszyński, Dwernicki, Dwojakowski, Dydkowski, Dziedoszycki, Dzieduszycki, Dziedzicki, Dziedziel, Dziendolet, Dziewiątkowicz, Dziewulski, Dziurdz, Dziurdziewicz, Dżurdż, Dżurdżewicz, Esymontowski, Faleński, Falęski, Faliński, Fedkowicz, Filonowicz, Foland, Fryzowicz, Fugowski, Gaczyński, Garczyński, Gileczyński, Giliczyński, Gorzeński, Гачиньский, Хатайлович, Голобут, Холонович, Голынски, Гордынский, Городецкий, Горуцкий, Хоссовский, Гребинский, Гребницкий, Hubiak, Huhernicki, Hulecki, Humiatycki, Huniatycki, Huniewicz, Hussakowski, Hussarowski, Ignaszewicz, Ilnicki, Jamiński, Jamnicki, Janiowicz, Jasienicki, Jasieński, Ясински, Яворский, Jermałowicz, Jermołowicz, Jugiewicz, Jurgiewicz, Юркевич, Kaleczycki, Kalinowicz, Kałęczycki, Kaniowski, Karczmarzewski, Karczyński, Кармазин, Kasprzykowski, Kiedrowski, Kimakowicz, Klaczkowski, Klechniowski, Kluk, Клодники, Kniaźdworski, Kniehinicki, Kniehynicki, Kniehyniński, Knihinicki, Knihiński, Koblański, Кобылянский г Błażejowa, Kokolnicki, Kołkanowicz, Kołodczak, Комарники, Konarzewicz, Kopcieński, Kopciński, Kopczeński, Kopiecki, Korczyński, Kornalewski, Kornelowski, Koronczewski, Kotecki, Котел, Kotłowicz, Kraśniański, Krechowicki, Krechowiecki, Kropilnicki, Кропивницкий, Kruszelnicki, Kryłoszański, Krynicki, Krzywczycki, Kubicki, Kuiłowski, Kulaczynski, Kulczycki, Kulhanowicz, Кумарницкий, Куницкий, Купецкий, Кущикевич, Ластовский, Лепех, Лепех, Лещинский, Леснекевич, Левински, Л ichacki, Lipecki, Lipiecki, Liskowacki, Liskowski, Liśniekiewicz, Lityński, Lubacki, Lubaczewski, Lubaczowski, Lubieniecki, Łabinowicz, Łabunowicz, Łagorzewski, Łastowski, Ławrowski, Лески, Łodyński, Ломия, Лопушанский, Łostowski, Łubieniecki, Lucki, Łuckiewicz, Łukcewicz, Maciulewicz, Maculewicz, Majtkowski, Malikowski, Malinkowski, Malkiewicz, Manasterski, Manastyrski, Mańczak, Martycz, Matkowski, Medyński, Микалски, Misczowski, Miszczowski, Mokrzecki, Mokrzycki, Molitowski, Morkowski, Mościszewski, Mujski, Mykitycz, Myszczowski, Nahujowski, Nanowski, Nehrebecki, Nehrebecki, Niebyszczański, Niesiewicz vel.Nisiewicz, Nowosielski, Nozdryn, Obertyński, Обуховски, Odrzewski, Odyniak, Olegnicki, Olewnicki, Opolski, Opryszowski, Орловский, Orzeński, Ostraszewicz, Pareński, Parfanowicz, Paryłowski, Paschalski, Pasławski, Patyłowski, Павлик, Pawlikowicz, Pilik, Płoszczyński, Płotnicki, Podgorski, Podgurski, Podhajecki, Podhorodecki, Podłuski, Pohorecki, Поляньский, Попель, Popielnicki, Popin, Popkowicz, Poradowski, Porudowski, Półtorakiewicz, Procewicz, Proczewicz, Przygodzki, Pułtorakiewicz, Puziowicz, Raczkiewicz, Radiłowski, Radzewic, Radzewicz, Radziewicz, Rafalski, Rajca, Rajkiewicz, Rasko, Rastawiecki, Rastowiecki, Raszko, Raszowski, Rayca, Raykiewicz, Robaszewski, Rodziewicz, Rozłucki, Rożniewski, Rubaszewski, Rubinowski, Рудницкий Lubieniecki, Rupczyc, Rybczyc, Rybnicki, Rybotycki, Rychlicki, Rześniewski, Rześniowiecki, Rzadkiewicz, Sasimowski , Саски, Сасовский, Сасулич, Сашовски, Семкович, Середкевич, Середницки, Серновски, Сярчиньски, Селецкий, Семакович, Семаш, Семяш, Семиг inowski, Sienuszkowicz, Skowronek, Smereczański, Smolnicki, Sołoma, Sosiński, Strutyński, Stryjski, Stryski, Strilbyckyj (Strzelbicki, Strelbyckyj), Stupnicki, Sulatycki, Swarczyński, Swaryczewski, Swierzpot, Sypajło, Szachnowicz, Szandorowski, Szandyrowski, Szczombrowski, Szemetyłło, Szeniowski , Szpakowski, Szramczenko, Szumiłło, Szumiło, Szylwiński, Śnitkowski, Świebodowski, Świerzpot, Świstelnicki, Świstun, Taonewicz, Тарновский, Татомир, Telepianowicz, Tenewicz, Terlecki, Ternawski, Ternowski, Topolnicki, Toporowicz, Towarnicki, Trachimowski, Trzcina, Turczyński, Turecki , Tustanowski, Tychowski, Tymowski, Tysarowski, Tysskowski, Tyszarowski, Tyszewicz, Tyzdrowski, Uhernicki, Uhrynowski, Ulinicki, Uniatycki, Uniatyński, Urbanski, Urocicki, Urociecki, Uruski, Usarzewski, Ussakowski, Ussowski, Ustyanowski, Waczewski, Wanczałuch, Wandrowicz, Wasylkiewicz , Wichliński, Winnicki, Wisłocki, Witkowski, Witwicki, Witwicki Pilik, Włosiański, Wołkowicki, Wołłszowski, Wołosiański, Wołosiecki, Wo łoszowski, Woruski, Woryski, Worytko, Wysłobocki, Wysoczański, Zaczywilkowski, Zaderewnicki, Zakaźny, Zankowicz, Zapłatyński, Zasimowicz, Zatwardnicki, Zatwarnicki, Завиша, Zeliborski, Zeliszkiewicz, Zesieliński, Zesteliński, Zeszteliński, Zieliborski, Ziębiński, Ziętarski, Зубр, Zukotyński, Zurakowski, Zyzani, eliborski, elisko, erebicki, órakowski, ubr, ukotyński, urakowski, ydykowicz
.

определение sas_coat_of_arms и синонимы sas_coat_of_arms (английский)

Families 505 имен всего: Александрович, Аршенич, Аслам, Асламович, Асламович, Бачаньски, Бачевски, Бачиньски, Бадовски, Балицки, Балович, Бандровски, Баниевич, Бараньковицкий, Бараньковицкий, Бараньковицкий, Бараньковицкий Bereżyński, Bieliński, Bilawicz, Bilinski, Billewicz, Blisiewicz, Blylewicz, Błazowski, Błażejewicz, Błażewicz, Bobaszyński, Boczański, Bodrug, Bodziewicz, Bohoziewicz, Bojarowski, Боярский, Bojarzyński, Bojeniecki, Bondarzewski, Bonowski, Борковский, Boryczewski, Бозаски, Bosadzki, Бранский, Bratkowski, Брод, Broszniewski, Broszniowski, Browczyński, Bryling, брылинский, Brynk, Brześciański, Brzusk, Buchowski, Bujarski, Buzdawicz, Былинский, Byszyński, Chechłowski, Chesłowski, Chirowski, Chnatsko, Ходаковский, Chodkowski, Chołodowicz, Chomikowicz, Chordyński, Хословский, Хрустовский, Цемежонски, Черчович, Циссовский, Куциловский, Чарновский, Чарнора, Чарнота Божарски, Чарновский, Чемержинский, Чепуча, Чех erpacki, Czołhański, Czołowski, Czuczepkowicz, Czulewicz, Danejko, Danilowicz, Daniłowski, Daniszowski, Daszkiewicz, Dawkszewicz, Dekański, Delatyński, Demkowicz, Didkowski, Długopolski, Dmitraszko, Dmitrowicz, Dmoszycki, Dmościcki, Dmytrowicz, Dniestrzański, Dobrocki, Dobrodzki, Dobrokański, Dobrowłański, Dobrzański, Dobrzyjański, Dodajewski, Dolinski, Dołżański, Doroszewicz, Drelachowski, Drelichowski, Drobnicki, Drohomirecki, Drużbicz, Dryniewicz, Dubanowicz, Dubracki, Dubrawski, Dubrowlański, Duchowski, Dumiński, Dunajewski, Duniecki, Duszyński, Dwernicki, Dwojakowski, Dydkowski, Dziedoszycki, Dzieduszycki, Dziedzicki, Dziedziel, Dziendolet, Dziewiątkowicz, Dziewulski, Dziurdz, Dziurdziewicz, Dżurdż, Dżurdżewicz, Esymontowski, Faleński, Falęski, Faliński, Fedkowicz, Filonowicz, Foland, Fryzowicz, Fugowski, Gaczyński, Garczyński, Gileczyński, Giliczyński, Gorzeński, Гачиньский, Хатайлович, Голобут, Холонович, Голынски, Гордынский, Городецкий, Горуцкий, Хоссовский, Гребинский, Гребницкий, Hubiak, Huhernicki, Hulecki, Humiatycki, Huniatycki, Huniewicz, Hussakowski, Hussarowski, Ignaszewicz, Ilnicki, Jamiński, Jamnicki, Janiowicz, Jasienicki, Jasieński, Ясински, Яворский, Jermałowicz, Jermołowicz, Jugiewicz, Jurgiewicz, Юркевич, Kaleczycki, Kalinowicz, Kałęczycki, Kaniowski, Karczmarzewski, Karczyński, Кармазин, Kasprzykowski, Kiedrowski, Kimakowicz, Klaczkowski, Klechniowski, Kluk, Клодники, Kniaźdworski, Kniehinicki, Kniehynicki, Kniehyniński, Knihinicki, Knihiński, Koblański, Кобылянский г Błażejowa, Kokolnicki, Kołkanowicz, Kołodczak, Комарники, Konarzewicz, Kopcieński, Kopciński, Kopczeński, Kopiecki, Korczyński, Kornalewski, Kornelowski, Koronczewski, Kotecki, Котел, Kotłowicz, Kraśniański, Krechowicki, Krechowiecki, Kropilnicki, Кропивницкий, Kruszelnicki, Kryłoszański, Krynicki, Krzywczycki, Kubicki, Kuiłowski, Kulaczynski, Kulczycki, Kulhanowicz, Кумарницкий, Куницкий, Купецкий, Кущикевич, Ластовский, Лепех, Лепех, Лещинский, Леснекевич, Левински, Л ichacki, Lipecki, Lipiecki, Liskowacki, Liskowski, Liśniekiewicz, Lityński, Lubacki, Lubaczewski, Lubaczowski, Lubieniecki, Łabinowicz, Łabunowicz, Łagorzewski, Łastowski, Ławrowski, Лески, Łodyński, Ломия, Лопушанский, Łostowski, Łubieniecki, Lucki, Łuckiewicz, Łukcewicz, Maciulewicz, Maculewicz, Majtkowski, Malikowski, Malinkowski, Malkiewicz, Manasterski, Manastyrski, Mańczak, Martycz, Matkowski, Medyński, Микалски, Misczowski, Miszczowski, Mokrzecki, Mokrzycki, Molitowski, Morkowski, Mościszewski, Mujski, Mykitycz, Myszczowski, Nahujowski, Nanowski, Nehrebecki, Nehrebecki, Niebyszczański, Niesiewicz vel.Nisiewicz, Nowosielski, Nozdryn, Obertyński, Обуховски, Odrzewski, Odyniak, Olegnicki, Olewnicki, Opolski, Opryszowski, Орловский, Orzeński, Ostraszewicz, Pareński, Parfanowicz, Paryłowski, Paschalski, Pasławski, Patyłowski, Павлик, Pawlikowicz, Pilik, Płoszczyński, Płotnicki, Podgorski, Podgurski, Podhajecki, Podhorodecki, Podłuski, Pohorecki, Поляньский, Попель, Popielnicki, Popin, Popkowicz, Poradowski, Porudowski, Półtorakiewicz, Procewicz, Proczewicz, Przygodzki, Pułtorakiewicz, Puziowicz, Raczkiewicz, Radiłowski, Radzewic, Radzewicz, Radziewicz, Rafalski, Rajca, Rajkiewicz, Rasko, Rastawiecki, Rastowiecki, Raszko, Raszowski, Rayca, Raykiewicz, Robaszewski, Rodziewicz, Rozłucki, Rożniewski, Rubaszewski, Rubinowski, Рудницкий Lubieniecki, Rupczyc, Rybczyc, Rybnicki, Rybotycki, Rychlicki, Rześniewski, Rześniowiecki, Rzadkiewicz, Sasimowski , Саски, Сасовский, Сасулич, Сашовски, Семкович, Середкевич, Середницки, Серновски, Сярчиньски, Селецкий, Семакович, Семаш, Семяш, Семиг inowski, Sienuszkowicz, Skowronek, Smereczański, Smolnicki, Sołoma, Sosiński, Strutyński, Stryjski, Stryski, Strilbyckyj (Strzelbicki, Strelbyckyj), Stupnicki, Sulatycki, Swarczyński, Swaryczewski, Swierzpot, Sypajło, Szachnowicz, Szandorowski, Szandyrowski, Szczombrowski, Szemetyłło, Szeniowski , Szpakowski, Szramczenko, Szumiłło, Szumiło, Szylwiński, Śnitkowski, Świebodowski, Świerzpot, Świstelnicki, Świstun, Taonewicz, Тарновский, Татомир, Telepianowicz, Tenewicz, Terlecki, Ternawski, Ternowski, Topolnicki, Toporowicz, Towarnicki, Trachimowski, Trzcina, Turczyński, Turecki , Tustanowski, Tychowski, Tymowski, Tysarowski, Tysskowski, Tyszarowski, Tyszewicz, Tyzdrowski, Uhernicki, Uhrynowski, Ulinicki, Uniatycki, Uniatyński, Urbanski, Urocicki, Urociecki, Uruski, Usarzewski, Ussakowski, Ussowski, Ustyanowski, Waczewski, Wanczałuch, Wandrowicz, Wasylkiewicz , Wichliński, Winnicki, Wisłocki, Witkowski, Witwicki, Witwicki Pilik, Włosiański, Wołkowicki, Wołłszowski, Wołosiański, Wołosiecki, Wo łoszowski, Woruski, Woryski, Worytko, Wysłobocki, Wysoczański, Zaczywilkowski, Zaderewnicki, Zakaźny, Zankowicz, Zapłatyński, Zasimowicz, Zatwardnicki, Zatwarnicki, Завиша, Zeliborski, Zeliszkiewicz, Zesieliński, Zesteliński, Zeszteliński, Zieliborski, Ziębiński, Ziętarski, Зубр, Zukotyński, Zurakowski, Zyzani, eliborski, elisko, erebicki, órakowski, ubr, ukotyński, urakowski, ydykowicz
.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *